У 8 клас приходять учні, які на уроках біології, фізики, географії вже одержали певний обсяг екологічних знань. Тому, починаючи вивчення хімії, з перших уроків я продовжую екологічну освіту учнів, виховую бе¬режливе ставлення до навколишнього світу. Перший урок у 8 класі починаю словами М. В. Ломоносова: «Широко простягає хімія руки свої у справи людські. Куди не подивишся, всюди видно її діяння». Я звертаю увагу учнів на те, що ким би вони не стали в майбутньому, їм обов'язково знадобляться хімічні знання, тому що в наш час будь-який спеціаліст не може обійтися без знання хімії. Без них неможливе гра¬мотне поводження в побуті, в природі та на виробництві. Хімія — наука експериментальна. Під час вивчення хімії проводитимуться практичні й лабораторні роботи, пов'язані з використанням вогненебезпечних і шкідливих речовин. Майже кожна речовина шкідлива, а кабінет хімії — не лише місце для навчання, але й хімічне виробництво, що викидає шкідливі залишки та вимагає знань про переробку (утилізацію) відходів і повторне використання одержаних речовин у наступних дослідах.. На¬воджу приклад: натрій хлорид (відомий учням як кухонна сіль) — не¬шкідлива речовина, але, з іншого боку, надлишок його шкідливий як для організму людини, так і для оточуючого середовища, адже натрій хлорид засолює грунти й робить їх непридатними для землеробства. Тому я звертаю увагу учнів на те, що обов'язковим компонентом кожного прак¬тичного заняття — демонстраційного чи лабораторного досліду — є зни¬щення, знешкодження або використання речовин, які утворилися в про¬цесі хімічних перетворень. Можна проінформувати учнів про деякі способи ліквідації речовин, з якими вони зустрінуться на уроках хімії. Таким чином, уже на цій стадії навчання учні розуміють, що запобігання потраплянню речовин у зовнішнє середовище — це правило технки безпеки, причому правило глобального масштабу безпеки, причому правило глобального масштабу. Дотримуватися пра¬вил техніки безпеки слід дуже суворо, оскільки невиконання їх може призвести до матеріальних витрат, нещасних випадків, завдати шкоди здоров'ю та оточуючому середовищу.
Наступного уроку під час виконання практичної роботи № 1 «Спо¬соби роботи з лабораторним штативом і нагрівальними приладами» по¬чинаю формувати навички поводження в кабінеті хімії під час роботи з обладнанням і речовинами, звертаючи увагу учнів нате, що, збираючи прилади, слід звертати увагу на їх герметичність, щоб не допустити по¬трапляння шкідливих газів у повітря.
На уроці «Значення хімії в народному господарстві та побуті» про¬воджу під девізом «З природою живи в дружбі, тоді й буде вона в тебе на службі». Приділяючи належну увагу значенню хімії в різних галузях народ¬ного господарства й побуті, обов'язково звертаю увагу учнів на те, що хімія може не лише приносити користь, але й завдавати шкоди, якщо речовина¬ми й матеріалами користуватися неправильно, не знати їх властивостей та наслідків їхньої дії для людини та природи. Проблема забруднення оточу-ючого середовища сьогодні стоїть дуже гостро, тому необхідно знати особ¬ливості хімічних процесів. Неправильне користування добривами й пести¬цидами може спричинити отруєння людей і тварин під час вживання овочів і фруктів. Масова хімізація сільського господарства в доперебудовні часи призвела до різкого зменшення кількості тварин і птахів на полях України, природа стала біднішою, відбувалося отруєння багатьох видів тварин на полях, які невміло оброблялися отрутохімікатами, а часом і людей, які вжи¬вали продукти, непридатні до вживання. Стан оточуючого середовища в Україні можна охарактеризувати як екологічну кризу. Забруднене повітря, грунти, річки й озера; вода непридатна до вживання; продукти харчування містять шкідливі для організму речовини. Всі ці речовини потрапили до оточуючого середовища в результаті халатної, байдужої, а часом і злочин¬ної діяльності людини. У забрудненні навколишнього середовища винні не лише промислові підприємства, працівники сільського господарства, але йусі громадяни України, кожної держави. Згадаймо, скільки сміття ми ви¬кидаємо, чи бережливо ставимося до навколишнього середовища під час відпочинку в лісі, на березі річки або озера, як отруюється атмосферне по¬вітря в результаті спалювання листя дерев або побутового сміття. Особливу увагу приділяю використанню хімічних речовин у побуті та необхідності дотримуватися інструкцій щодо їх використання. Ось чому кожна людина повинна мати хімічні знання та вміти використовувати їх на практиці, щоб зберегти дім, в якому ми живемо,— Землю.
Під час вивчення теми «Початкові хімічні поняття» учні знайомляться отакими поняттями, як «чиста речовина», «суміш», «хімічне явище», «фізичне явище». Даючи поняття «чиста речовина» та «суміш», я пояс¬нюю учням, що без хімічних речовин повноцінне, активне життя немож¬ливе. Величезна кількість хімічних речовин є життєво необхідними, і сучасне життя без них неможливо навіть уявити.
Чи можна уявити наше харчування без кухонної солі, цукру, оцту, олії, овочів, фруктів, вітамінів та ін.? Чи можемо ми обійтися без мила, прального порошку, миючих засобів, паст, лаків, фарб, чорнил, клею? Різноманітні хімічні речовини використовуються для виготовлення ав¬томобілів, літаків і космічних кораблів, телевізорів і радіоприймачів... А лікарські препарати, штучні клапани серця, штучні судини? Усе це виготовлено з речовин, кожна з яких має свої фізичні й хімічні власти¬вості. На уроках хімії ми познайомимося з хімічними властивостями речовин, щоб знати, яким чином вони можуть вплинути на оточуюче се¬редовище, щоб запобігти забрудненню, зменшити його наслідки.
Під час виконання практичної роботи № 2 «Очищення забрудненої конної солі» після прилиття до суміші піску й солі води я обов'язково звертаю увагу учнів на те, що в промисловості часто необхідно відокремити твердий осад від чистої води або розчину. Цього можна досягти за допомогою фільтрації або злиття рідини з осаду. Учні виконують ці дос¬ліди. Під час випарювання розчину конденсую невелику кількість води
«демонструю» її відмінність від вихідного розчину.
Вивчаючи тему «Хімічні елементи», пояснюю, що все живе й нежи¬ве на планеті Земля складається з хімічних елементів, одні з яких є ней¬тральними, другі корисними, треті — шкідливими для життєдіяльності людини й тварин, негативно впливають на оточуюче середовище. Збільшення кількості шкідливих елементів в навколишньому середовищі призводить до загибелі живої природи, а іноді — до екологічних ката¬строф. Ще не витерлася з пам'яті України та людства подія 26 квітня 1986 р., коли сталася аварія на Чорнобильській АЕС і з-під контролю людства вийшли радіоактивні хімічні елементи, що несли смерть, хво¬роби людям, тваринам, рослинам, що зробили непридатними для зем¬леробства величезну кількість земельних угідь. Масштабність цієї катастрофи ми з вами відчуваємо на собі і сьогодні.
Під час вивчення «Закону збереження маси», відкритого М. В. Ломоносовим, пояснюю, що цей закон діє в природі та на будь-якому підприємстві. Нічого не зникає: щось випало в осад, щось залишилося в розчині, щось перетворилося на газ. Якщо виробничий процес органі¬зовано правильно, то можна простежити за рухом всіх хімічних речовин —як вихідних, так і проміжних, і зробити так, щоб усі вони врешті-решт перетворилися на корисні продукти. Сама природа дає людині приклад раціонального господарювання. Згідно з ученням академіка А. П. Ви¬ноградова, біосфера організована за принципом безвідходного вироб¬ництва: продукти життєдіяльності одних організмів життєво необхідні для інших організмів. Наприклад, вуглекислий газ, який виділяють тва-рини і людина як відходи дихання,— чудова поживна сировина для зелених рос-лин. Рослини «викидають» кисень, який використовують і людина і тварини. Органічні відходи тварин служать їжею для різних бактерій тощо. Все утилізується у великому природному кругообігу. В людини є лише один економічно й екологічно виправданий вихід: нічого в природу не вики¬дати! Ще Д. І. Менделєєв справедливо стверджував, що в хімії немає відходів, а є невикористана сировина. Те, що для одного виробництва є відходами й викидами, для іншого може виявитися сировиною. По¬всюди й навколо забруднення природи супроводжується втратами най¬цінніших продуктів, вартість яких у багато разів перевищує вартість ос¬новного виробництва.
Наводжу лише один приклад, що став уже хрестоматійним, в основі якого покладено історію, що сталася понад сто років тому. В одному невеликому європейському містечку з'явився дивак, який скупляв дим коксових батарей. Ніхто не намагався з ним торгуватися, оскільки дим отруював життя жителям міста. Дим зник, мешканці міста, що насміха¬лися над диваком, почали дихати вільніше. Яким же був їхній подив, коли вони дізналися, що з диму коксових батарей виділяється стільки корис¬них речовин, що ефективність їх виробництва багаторазово перевищує прибуток від продажу коксу!
З питаннями єдності природі на відповідному рівні учні вже позна¬йомилися на уроках природознавства та біології. Використовуючи ці знання, я розвиваю далі ідею про єдність природи під час вивчення теми «Прості речовини. Повітря». Під час вивчення теми «Кисень» учні зна¬йомляться з геохімічним кругообігом кисню та його роллю в збереженні єдності природного середовища та рівноважного стану речовин у при¬роді. Розпочинаючи вивчення процесу горіння, я звертаю увагу учнів на те, що це найпоширеніший хімічний процес. Учні згадують, що в більшості випадків витрачається кисень повітря. Його запаси, як і все на нашій невеликій планеті, мають межі. Наводжу приклад: «Щорічно на всі форми спалювання пального на металургійну та хімічну продук¬цію... на різні види окиснення витрачається 10-20'° тонн кисню». Коли Земля тільки-но виникла, її атмосфера не містила кисню у вільному вигляді. Він є результатом діяльності первинних безкиснєвих форм життя, що не потребували для свого існування кисню, і результатом дихання зелених рослин, що з'явилися пізніше. Поступово протягом мільйонів років з'явився кисень в атмосфері. Людина, як і більшість представників сучасного живого світу, без кисню обійтися не може. Але витрачаємо ми його по-варварськи. За останні 50 років з атмосфери взято стільки кис¬ню, скільки його використало людство за 1 млн попередніх років. Якщо зрідити кисень, який ми спалюємо протягом одного року, ним можна було б заповнити Середземне море. Того, шо спалюється за один рік, вистачило б для дихання всьому людству на тисячу років. Значної не¬стачі кисню людство поки що не відчуває, але, якщо умови його витра¬чання не зміняться, можна передбачити можливість зменшення його вмісту в атмосфері до межі, шо нижча за припустиму. З практики відомо, що значна нестача кисню називається кисневим голодуванням. Наприклад, під час розгляду питань горіння речовин учні зазначають, що одним продуктів горіння є вуглекислий газ. Обов'язково необхідно звернути увагу учнів на те, що накопичення цього газу в атмосфері вище за гра¬нично припустимий рівень розглядається як забруднення оточуючого середовища, його вплив як забруднювача може виявлятися в так званому «парниковому ефекті» — потеплінні на планеті, що чітко простежуєть¬ся у зміні клімату останніми роками.
На цьому прикладі робиться один з перших кроків до формування знань про двояку роль речовин, що залежить від концентрації. Учням уже відома роль зелених рослин у поповненні атмосфери киснем. Тому на цьому уроці вказую на роль зеленого листка у поповненні атмосфери каснем. У процесі бесіди повідомляю, що міста, які будуються; прокла¬дання шляхів з твердим покриттям; вирубування лісів та багато іншого знищує «зелений» покрив планети, а отже, знижує надходження кисню¬ до атмосфери. Від чистоти атмосферного повітря залежить здоров'я людей, стан тваринного й рослинного світу. Це примушує дітей замислитися про своє ставлення до зеленого друга. Це питання продовжуємо розглядати під час вивчення уроку «Повітря», де я відводжу учням ак¬тивну роль. Учні готують невеликі повідомлення про шляхи потраплян-ня до атмосфери шкідливих газів, важких металів, про наявні в людства засоби для запобігання небезпеці забруднення повітря, що насувається.
Ефективною формою роботи під час вивчення цієї теми є розв'язан¬ня задач екологічного змісту:
Задіча№1 .
Протягом доби людина вдихає близько 25 кг повітря. Під час роботи гуна внутрішнього згоряння автомобіля витрачається 1 825 кг кисню на 100 км шляху. Скільки часу може дихати людина цим повітрям?
Задіча№2 .
Людина за час вдихає близько 15 дм3 кисню. Скільки кисню, що міститься в кабінеті хімії, витрачається за один робочий день (шість уроків)?
Задача №3
В промислових містах повітря містить 125-500 мг/м3 вуглекислого газу при нормі 3 мг/м3. У скільки разів це перевищує норму? Чому вуглекислого газу збільшується взимку та зменшується влітку?
Як домашнє завдання я пропоную учням намалювати малюнки на тему: «Допоможемо нашій планеті», де зобразити три справи, які вони
Під час виконання практичної роботи №З «Одержання кисню та вивченння його властивостей» відбувається подальше закріплення знань учнів з техніки безпеки під час виконання роботи, а також захисту оточуючого середовища. Після виконання практичної частини я збираю залишки реагентів у банку з надписом «Відходи від одержання кисню з КМnО4», говорячи при цьому учням, що, їх знання поки що не дозволяють розглядати хімізм і шляхи використання цих залишків, але викидати їх не можна, їх слід утилізувати або використати у подальшому для
Під час вивчення Гідрогену, розглядаючи тему «Застосування водню» дуже важливо підкреслити, що водень — це екологічно чисте, пальне яке можна визнати як, пальне-еталон, що не завдає шкоди природі, і можна легко транспортувати в газоподібному та зрідженому ви¬гляді. Його можна використовувати для опалення, як пальне для транспортних засобів, виробничих процесів. Водень можна зберігати за умови дотримання певних правил техніки безпеки. Під час обговорення цього питання учні самостійно пояснюють, чому водень є перспективним джерелом енергії: оскільки в результаті його згорянню утворюється вода, а з води знову можна одержати водень. А оскільки запаси води на Землі величезні й відбувається своєрідний кругообіг Гідрогену в природі, то запаси цього джерела енергії для розв'язання всіх енергетичних іем людства величезні, а його використання — один зі шляхів змен¬шення забруднення оточуючого середовища.
|
