У 8 клас приходять учні, які на уроках біології, фізики, географії вже одержали певний обсяг екологічних знань. Тому, починаючи вивчення хімії, з перших уроків я продовжую екологічну освіту учнів, виховую бе¬режливе ставлення до навколишнього світу. Перший урок у 8 класі починаю словами М. В. Ломоносова: «Широко простягає хімія руки свої у справи людські. Куди не подивишся, всюди видно її діяння». Я звертаю увагу учнів на те, що ким би вони не стали в майбутньому, їм обов'язково знадобляться хімічні знання, тому що в наш час будь-який спеціаліст не може обійтися без знання хімії. Без них неможливе гра¬мотне поводження в побуті, в природі та на виробництві. Хімія — наука експериментальна. Під час вивчення хімії проводитимуться практичні й лабораторні роботи, пов'язані з використанням вогненебезпечних і шкідливих речовин. Майже кожна речовина шкідлива, а кабінет хімії — не лише місце для навчання, але й хімічне виробництво, що викидає шкідливі залишки та вимагає знань про переробку (утилізацію) відходів і повторне використання одержаних речовин у наступних дослідах.. На¬воджу приклад: натрій хлорид (відомий учням як кухонна сіль) — не¬шкідлива речовина, але, з іншого боку, надлишок його шкідливий як для організму людини, так і для оточуючого середовища, адже натрій хлорид засолює грунти й робить їх непридатними для землеробства. Тому я звертаю увагу учнів на те, що обов'язковим компонентом кожного прак¬тичного заняття — демонстраційного чи лабораторного досліду — є зни¬щення, знешкодження або використання речовин, які утворилися в про¬цесі хімічних перетворень. Можна проінформувати учнів про деякі способи ліквідації речовин, з якими вони зустрінуться на уроках хімії. Таким чином, уже на цій стадії навчання учні розуміють, що запобігання потраплянню речовин у зовнішнє середовище — це правило технки безпеки, причому правило глобального масштабу безпеки, причому правило глобального масштабу. Дотримуватися пра¬вил техніки безпеки слід дуже суворо, оскільки невиконання їх може призвести до матеріальних витрат, нещасних випадків, завдати шкоди здоров'ю та оточуючому середовищу.
Наступного уроку під час виконання практичної роботи № 1 «Спо¬соби роботи з лабораторним штативом і нагрівальними приладами» по¬чинаю формувати навички поводження в кабінеті хімії під час роботи з обладнанням і речовинами, звертаючи увагу учнів нате, що, збираючи прилади, слід звертати увагу на їх герметичність, щоб не допустити по¬трапляння шкідливих газів у повітря.
На уроці «Значення хімії в народному господарстві та побуті» про¬воджу під девізом «З природою живи в дружбі, тоді й буде вона в тебе на службі». Приділяючи належну увагу значенню хімії в різних галузях народ¬ного господарства й побуті, обов'язково звертаю увагу учнів на те, що хімія може не лише приносити користь, але й завдавати шкоди, якщо речовина¬ми й матеріалами користуватися неправильно, не знати їх властивостей та наслідків їхньої дії для людини та природи. Проблема забруднення оточу-ючого середовища сьогодні стоїть дуже гостро, тому необхідно знати особ¬ливості хімічних процесів. Неправильне користування добривами й пести¬цидами може спричинити отруєння людей і тварин під час вживання овочів і фруктів. Масова хімізація сільського господарства в доперебудовні часи призвела до різкого зменшення кількості тварин і птахів на полях України, природа стала біднішою, відбувалося отруєння багатьох видів тварин на полях, які невміло оброблялися отрутохімікатами, а часом і людей, які вжи¬вали продукти, непридатні до вживання. Стан оточуючого середовища в Україні можна охарактеризувати як екологічну кризу. Забруднене повітря, грунти, річки й озера; вода непридатна до вживання; продукти харчування містять шкідливі для організму речовини. Всі ці речовини потрапили до оточуючого середовища в результаті халатної, байдужої, а часом і злочин¬ної діяльності людини. У забрудненні навколишнього середовища винні не лише промислові підприємства, працівники сільського господарства, але йусі громадяни України, кожної держави. Згадаймо, скільки сміття ми ви¬кидаємо, чи бережливо ставимося до навколишнього середовища під час відпочинку в лісі, на березі річки або озера, як отруюється атмосферне по¬вітря в результаті спалювання листя дерев або побутового сміття. Особливу увагу приділяю використанню хімічних речовин у побуті та необхідності дотримуватися інструкцій щодо їх використання. Ось чому кожна людина повинна мати хімічні знання та вміти використовувати їх на практиці, щоб зберегти дім, в якому ми живемо,— Землю.
Під час вивчення теми «Початкові хімічні поняття» учні знайомляться отакими поняттями, як «чиста речовина», «суміш», «хімічне явище», «фізичне явище». Даючи поняття «чиста речовина» та «суміш», я пояс¬нюю учням, що без хімічних речовин повноцінне, активне життя немож¬ливе. Величезна кількість хімічних речовин є життєво необхідними, і сучасне життя без них неможливо навіть уявити.
Чи можна уявити наше харчування без кухонної солі, цукру, оцту, олії, овочів, фруктів, вітамінів та ін.? Чи можемо ми обійтися без мила, прального порошку, миючих засобів, паст, лаків, фарб, чорнил, клею? Різноманітні хімічні речовини використовуються для виготовлення ав¬томобілів, літаків і космічних кораблів, телевізорів і радіоприймачів... А лікарські препарати, штучні клапани серця, штучні судини? Усе це виготовлено з речовин, кожна з яких має свої фізичні й хімічні власти¬вості. На уроках хімії ми познайомимося з хімічними властивостями речовин, щоб знати, яким чином вони можуть вплинути на оточуюче се¬редовище, щоб запобігти забрудненню, зменшити його наслідки.
Під час виконання практичної роботи № 2 «Очищення забрудненої конної солі» після прилиття до суміші піску й солі води я обов'язково звертаю увагу учнів на те, що в промисловості часто необхідно відокремити твердий осад від чистої води або розчину. Цього можна досягти за допомогою фільтрації або злиття рідини з осаду. Учні виконують ці дос¬ліди. Під час випарювання розчину конденсую невелику кількість води
«демонструю» її відмінність від вихідного розчину.
Вивчаючи тему «Хімічні елементи», пояснюю, що все живе й нежи¬ве на планеті Земля складається з хімічних елементів, одні з яких є ней¬тральними, другі корисними, треті — шкідливими для життєдіяльності людини й тварин, негативно впливають на оточуюче середовище. Збільшення кількості шкідливих елементів в навколишньому середовищі призводить до загибелі живої природи, а іноді — до екологічних ката¬строф. Ще не витерлася з пам'яті України та людства подія 26 квітня 1986 р., коли сталася аварія на Чорнобильській АЕС і з-під контролю людства вийшли радіоактивні хімічні елементи, що несли смерть, хво¬роби людям, тваринам, рослинам, що зробили непридатними для зем¬леробства величезну кількість земельних угідь. Масштабність цієї катастрофи ми з вами відчуваємо на собі і сьогодні.
Під час вивчення «Закону збереження маси», відкритого М. В. Ломоносовим, пояснюю, що цей закон діє в природі та на будь-якому підприємстві. Нічого не зникає: щось випало в осад, щось залишилося в розчині, щось перетворилося на газ. Якщо виробничий процес органі¬зовано правильно, то можна простежити за рухом всіх хімічних речовин —як вихідних, так і проміжних, і зробити так, щоб усі вони врешті-решт перетворилися на корисні продукти. Сама природа дає людині приклад раціонального господарювання. Згідно з ученням академіка А. П. Ви¬ноградова, біосфера організована за принципом безвідходного вироб¬ництва: продукти життєдіяльності одних організмів життєво необхідні для інших організмів. Наприклад, вуглекислий газ, який виділяють тва-рини і людина як відходи дихання,— чудова поживна сировина для зелених рос-лин. Рослини «викидають» кисень, який використовують і людина і тварини. Органічні відходи тварин служать їжею для різних бактерій тощо. Все утилізується у великому природному кругообігу. В людини є лише один економічно й екологічно виправданий вихід: нічого в природу не вики¬дати! Ще Д. І. Менделєєв справедливо стверджував, що в хімії немає відходів, а є невикористана сировина. Те, що для одного виробництва є відходами й викидами, для іншого може виявитися сировиною. По¬всюди й навколо забруднення природи супроводжується втратами най¬цінніших продуктів, вартість яких у багато разів перевищує вартість ос¬новного виробництва.
Наводжу лише один приклад, що став уже хрестоматійним, в основі якого покладено історію, що сталася понад сто років тому. В одному невеликому європейському містечку з'явився дивак, який скупляв дим коксових батарей. Ніхто не намагався з ним торгуватися, оскільки дим отруював життя жителям міста. Дим зник, мешканці міста, що насміха¬лися над диваком, почали дихати вільніше. Яким же був їхній подив, коли вони дізналися, що з диму коксових батарей виділяється стільки корис¬них речовин, що ефективність їх виробництва багаторазово перевищує прибуток від продажу коксу!
З питаннями єдності природі на відповідному рівні учні вже позна¬йомилися на уроках природознавства та біології. Використовуючи ці знання, я розвиваю далі ідею про єдність природи під час вивчення теми «Прості речовини. Повітря». Під час вивчення теми «Кисень» учні зна¬йомляться з геохімічним кругообігом кисню та його роллю в збереженні єдності природного середовища та рівноважного стану речовин у при¬роді. Розпочинаючи вивчення процесу горіння, я звертаю увагу учнів на те, що це найпоширеніший хімічний процес. Учні згадують, що в більшості випадків витрачаєт
...
Читати далі »
